Випробувані на добро.

Єр.29:11 Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію.
Це слово було сказане пророком до Божого народу.Бог зацікавлений щоб його люди жили в спокої,та безпеці.Бог бажає благословляти,давати добро людям.Він бажає людям добра.До людей Він свого часу говорив: «Ось,благословення і прокляття кладу перед тобою,і раджу тобі вибрати благословення!».
Деколи людей цікавить таке запитання: «Якщо Бог тримає все в Своїй руці,і бажає людям добра,чому в житті людей стається зло?», І це може ще більше дивувати віруючих людей,в яких також стаються в житті різні неприємні випадки,чи то хвороби,чи раптові втрати рідних,чи ще якась біда.
І деколи люди нарікають на Бога,через той чи інший випадок який трапився в їхньому житті.Але якщо ми подивимось на все це очима Господніми,то ми побачимо що все те, що стається в житті дитини Божої,відкриває ворота до великих Божих благословінь.
Писання нам говорить: Рим.8:28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
Російський текст : 28 Притом знаем, что любящим Бога, призванным по [Его] изволению, все содействует ко благу.
Що би не ставалося в житті дитини Божої- все сприяє на добро.Ці, на наш погляд, жахливі обставини працюють на нас.Нам на добро.Цікаво, як горе, яке трапляється в нашому житті може,може принести нам добро?
Розглянемо декілька Біблійних розповідей на цю тему.
Буття 37. Історія Йосипа,в якого в сімнадцять років почалися проблеми.Бог почав йому відкривати в снах його майбутнє,і він розумів Божі відкриття,щодо його життя.Але Йосип не думав навіть що шлях до здійснення цих обявлень,буде такий важкий.
Але Бог не залишав його на цій важкій дорозі. Бут.39:2-6 І був Господь з Йосипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробував він у домі свого пана єгиптянина.І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Господь щастить у руці його.І Йосип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призначив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.І сталося, відколи він призначив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благословення Господнє в усьому, що він мав, у домі й на полі.І він позоставив усе, що мав, у руці Йосиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йосип був гарного стану та вродливого вигляду.
Ми бачимо, що все нібито налагодилось.Прийшла повага з боку пана,прийшов успіх,благословення,Йосип отримує владу,тільки жити і процвітати….Але далі ми бачимо,знов випробування яке приводить Йосипа до в’язниці.Жінка Потіфара.І хоча правда була на стороні Йосипа,він потрапляє до в’язниці.Благодать закінчилась?!Ні!Кожне слідуюче випробування відкривало ворота до ще більших благословінь.Ми читаємо далі : Бут.39:21-23 А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, та дав йому милість в очах начальника в'язничного дому.І начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа всіх в'язнів, що були в домі в'язничнім, і все, що там робили, робив він.Начальник в'язничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог був із ним, і що він робив, щастив йому Господь.
Де б ми не були, і що б з нами не трапилося,коли ми довіряємо Богу,все буде нам на добро,тому що все під Його контролем,бо думки Його про нас,нам на добро.
Бут.41:38-47 І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе.І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським.І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм.І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім.І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського.

Тринадцять років йшов Йосип важкою дорогою,до великих Божих благословінь.І ця дорога була налегка.Дорога болю і плачу,дорога випробувань,та труднощів.Але віра в Бога робила Його сильним,і він перемагав все Богом своїм.
Фил.4:13 Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.

Інша історія,яка показує нам, що труднощі які приходять в наше життя, Бог обертає нам на добро,це історія Йова.
Йов.1:1-6 Був чоловік у країні Уц, на ім'я йому Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.І народилися йому семеро синів та три дочки. А маєток його був: сім тисяч худоби дрібної, і три тисячі верблюдів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.А сини його ходили один до одного, і справляли гостину в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сестер, щоб їсти та пити із ними.І бувало, як миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав за дітьми й освячував їх, і вставав він рано вранці, і приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: Може згрішили сини мої, і зневажили Бога в серці своєму. Так робив Йов по всі дні.
Благословенний чоловік в усьому ,сімя,багатство,і саме головне духовні чесноти,невинність і страх Божий. Ніщо не передрікало біди.
Але раптове пришестя біди,забрало від нього все.Діти померли, багатство пропало,І ми бачимо після цих трагічних звісток,вчинок сильного чоловіка : Йов.1:20-22 І встав Йов, і роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився,та й сказав: Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім'я!При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!

І ніби то все,залишився ні з чим.Але дякувати Богові за здоровя,одне що залишилося добре.Але ми бачимо далі,ворог не заспокоївся,і ще один удар,по тілу Йова.Йов тяжко захворів.Але він знову поступає мужньо.Коли його спонукують проклясти Бога,щоб не мучитись,і померти,він говорить: Йов.2:9-11 І сказала йому його жінка: Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога і помреш!... А він до неї відказав: Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!... Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами...
Скільки це випробування продовжувалось не відомо,але результат його був дуже благословенний. Йов.42:10-17 І Господь привернув Йова до першого стану, коли він помолився за своїх приятелів. І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє.І поприходили до нього всі брати його, і всі сестри його та всі попередні знайомі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хитали над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спровадив на нього. І дали вони йому кожен по одній кеситі, і кожен по одній золотій обручці. А Господь поблагословив останок днів Йова більше від початку його, і було в нього чотирнадцять тисяч дрібної худоби, і шість тисяч верблюдів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць. І було в нього семеро синів та три дочки. І назвав він ім'я першій: Єміма, і ім'я другій: Кеція, а ім'я третій: Керен-Гаппух. І таких вродливих жінок, як Йовові дочки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спадщину поміж їхніми братами. А Йов жив по тому сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколінні. І впокоївся Йов старим та насиченим днями.
Ідеколи ми дивуємося,коли внаше життя приходить якась біда,чи тіснота.Ми дивимося на все це і думаємо,ми діти Божі,під Його захистом і охороною,маємо Його обітниці,стараємось жити праведно і свято,і чому це прийшло в наше життя.
Але досліджуючи Писання,ми бачимо,що випробування,які приходять в життя віруючої людини,не залежить ні від того якою мірою ми благословенні,ні від нашого життя.
1Петр.4:12 Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування,
немов би чужому випадку для вас(как приключения для вас странного,)

Слово випробування в грецькій мові має декілька значень: испытание, спокуса; біда, горе, страждання, турбота, випадок, подія.

Апостол Петро нас закликає щоб ми не дивувалися, з того що стається в нашому житті, ніби це з нами не мало би трапитися.
Ще одне місце Писання відкриває нам суть того, що в нашому житті стається:
Євр.12.1-13. 1 Посему и мы, имея вокруг себя такое облако свидетелей, свергнем с себя всякое бремя и запинающий нас грех и с терпением будем проходить предлежащее нам поприще, 2 взирая на начальника и совершителя веры Иисуса, Который, вместо предлежавшей Ему радости, претерпел крест, пренебрегши посрамление, и воссел одесную престола Божия. 3 Помыслите о Претерпевшем такое над Собою поругание от грешников, чтобы вам не изнемочь и не ослабеть душами вашими. 4 Вы еще не до крови сражались, подвизаясь против греха, 5 и забыли утешение, которое предлагается вам, как сынам: сын мой! не пренебрегай наказания Господня, и не унывай, когда Он обличает тебя. 6 Ибо Господь, кого любит, того наказывает; бьет же всякого сына, которого принимает. 7 Если вы терпите наказание, то Бог поступает с вами, как с сынами. Ибо есть ли какой сын, которого бы не наказывал отец? 8 Если же остаетесь без наказания, которое всем обще, то вы незаконные дети, а не сыны. 9 Притом, [если] мы, будучи наказываемы плотскими родителями нашими, боялись их, то не гораздо ли более должны покориться Отцу духов, чтобы жить? 10 Те наказывали нас по своему произволу для немногих дней; а Сей - для пользы, чтобы нам иметь участие в святости Его. 11 Всякое наказание в настоящее время кажется не радостью, а печалью; но после наученным через него доставляет мирный плод праведности. 12 Итак укрепите опустившиеся руки и ослабевшие колени 13 и ходите прямо ногами вашими, дабы хромлющее не совратилось, а лучше исправилось.

Розглянемо все по-порядку. Тут не йде мова про покарання за вчинений гріх.
-1. з терпінням будемо проходити ту боротьбу,битву,боріння, яке лежить перед нами,яке є вже поставлене на нашому шляху.
Подібно тому, яке було поставлено на шляху в Ісуса.
-3.Коли щось трапляється в нашому житті,ми повинні почати роздумувати про Ісуса,який все пройшов.Це поможе нам на знемогтися,не змучитись,не втратити сили,не засмутитись,не ослабнути .
-4.Ми ще не до крові протистали,противились борючись,воюючи проти беззаконня,непослуху,переступу закону.
-5.і забули наставлення(науку) яке пропонується нам як дітям: зверни увагу на наставлення Боже,і на слабни коли Він оприділив,поставив це для тебе.
-6.Бо Господь кого любить,того і настановляє,вчить,виховує.
-7.Це настановлення спільне для всіх кого любить Господь.
-11.Всяке наставлення коли воно відбувається не здається радістю,але пізніше тренованим,розвиненим через настановлення,віддасться плодом праведності.
-12.Тому тому хто ослабів,потрібно зміцнитися,
-13. Слово «ходите»,озн. колія,слід від колеса,шлях.Станьте в свою колію,ті хто вибиті з колії.Для того щоб,ті хто не впевнено стоять в Бозі, дивлячись на наші випробування,не розчарувались, не повернули назад, а краще зміцнились, зцілились, піднялись, встановились, поправились.

Яку користь нам приносять наші випробування?

1)Очищує.
-Пс.65.10 Ти випробував нас, Боже, переплавив нас, як переплавляють срібло.
- Зах.13:9 І введу цю третю частину в вогонь, і розплавлю їх, як плавлять срібло, і очищу їх, як очищають золото: вони будуть призивати імя Моє, і Я почую їх і скажу: "це
Мій народ", і вони скажуть: "Господь - Бог мій!"
2)Зміцнює віру.
Випробування зміцнює нашу довіру Богові.
Як.1:2-5 Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування, знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.
Тобто, випробування нашої віри робить нас стійкими, постійними, виносливими, міцними, витривалими.
1Петр.1:6-8 Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями, щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з'явленні Ісуса Христа.
Наша віра повинна приносити славу Богові.
3) Показує нам в якому стані наше серце.
Лук.8:13 А що на кам'янистому грунті, це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають.
А саме,слово яке ми отримуємо від Господа,чи воно вкорінилося в нашому серці,чи ми живемо згідно відкриття,чи ми поверхнево сприймаємо його.
-вірність Вих.16:4 І промовив Господь до Мойсея: Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб випробувати його, чи буде він ходити в Моєму Законі, чи ні.
4)Приносить Страх Божий.
Вих.20:20 І промовив Мойсей до народу: Не бійтеся, бо Бог прибув для випробування вас, і щоб страх Його був на ваших обличчях, щоб ви не грішили.
Бувають такі ситуації,які побуджують нас мати страх Божий.Який береже нас від беззаконних дій.

Давид молився:
Пс.25:2 Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,
Пс.138:23,24 Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!
Щоби не ставалося в нашому житті,чи то якісь серйозні обставини,чи дрібниці,ми повинні повністю довіряти Богові.Наше невірство стане на перешкоді,щодо приходу Божих благословінь в наше життя.Бог обіцяв нам що він нас не залише і не покине ніколи.Тому від нас потрібні дві речі:це любити Господа,і довіряти Йому.
Рим.8:28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
Не написано, тим хто вірує і сповідує,і не тим хто надіється,а тим хто любить. Слово «ті хто любить»,в цьому тексті озн. «ті які відчувають прив’язаність,ті які знаходять задоволення.».