Ворожнеча проти Бога

Євр.10:12-13 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

Писання говорить ,що прийде той час, коли вороги Божі,будуть покладені в підніжжя Його ніг.Ми розуміємо ким є Бог.Також розуміючи Його потужність,виникає запитання: хто може ворогувати з Ним?Хто має стільки сили та відваги щоб виступити проти Нього?
Але коли ми дослідимо Писання,на цю тему,то ми побачимо,що все набагато простіше.
Розглянемо,що Писання говорить про те,хто є ворогами Божими.
Варто зауважити,що ворогами Божими не являють тварини,та птахи,чи риби.
Тож,ворогами Божими,є духовні сили,та певна категорія людей,які живуть на землі.В цю категорію входять люди,які не прийняли Христа,як жертву свого примирення з Богом,та християни,які перебувають в відступлені.
Розглянемо все,в своєму порядку.
1)Духовні сили.
Матв.13:25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
Матв.13:39 а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.
1Кор.15:26 Як ворог останній смерть знищиться
Смерть-це особа. Об.6:8 І я глянув, і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад.
Об.20:14 Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, озеро огняне.
Об.12:9 І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені.

2)Люди які не прийняли Ісуса.
Рим.5:10 Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його.
Кол.1:21 І вас, що були колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,
Всі люди,які не прийняли Ісуса,знаходяться в ворожнечі проти Бога.Ці люди знаходяться в тій самій позиції,що і диявол.Різниця лише в тому,що в людей є шанс спастися.

3)Християни,які перебувають в відступлені.
Iс.63:10 Та стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили, і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них...
Плач.2:5 Господь став, як той ворог, понищив Ізраїля Він, всі палати його зруйнував, твердині його попустошив, і Юдиній доньці примножив зідхання та стогін!
Мих.2:8 Ще вчора були ви народом Моїм, тепер же стаєте за ворога,
Ці місця Писання показують нам,Божий народ,який Він Сам вибрав Собі та наблизив до Себе.Але народ сам став в позиції ворожнечі.Це було в часи Старого Заповіту.

Розглянемо,що відбувається тепер.Яким чином християним може зайняти позицію ворожнечі проти Бога.
Фил.3:18 Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю навіть плачучи, поводяться, як вороги хреста Христового.
Вчому виражалася ця ворожнеча?
Павло говорить нище,що ці люди думають тільки про земне : Фил.3:19 їхній кінець то загибіль, шлунок їхній бог, а слава в їхньому соромі... Вони думають тільки про земне!

Ми бачимо що Писання,вчить нас протилежне,і це наголошується в декількох місцях Писання: Кол.3:1 Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що
вгорі, де сидить Христос по Божій правиці.
Кол.3:2 Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі.
Цьому вчив і Сам Ісус: Матв.6:33 Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.

Ми бачимо,що думки,тільки про земне,роблять християнин ворогами хреста Христового.Чому саме хреста Христового? Тому що,Христос помер на хресті,для того,щоб звільнити нас від привязаності до земного життя.І найбільшим проявом неповаги до Ісуса,є те,що християнин неможе,чи не хоче залишити світське мишлення.Коли він своїми думками привязаний до земного життя,до клопотів та турбот,він ніколи не буде мати миру Божого та миру з Богом.

-Тобто,перше що робить християн ворогами Божими,це думки про земне життя.
Рим.8:7 думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.
Коли християн заповнюють думки про матеріальне,він знаходиться в бунті проти Бога.Він не може підкоритися Богові,по тій причині,що плоть взяла верх,над ним.В кожній людині є природа бунтаря.Сммирення досягається через оновлений розум,та рішенням волі.Рішення волі,на користь Царства Божого,можливе тільки через оновлений розум.
Наші думки визначають:чи ми живемо по-духу,чи ми живемо по-плоті.

-Друга причина ворогування,це – дружба зі світом.
Як.4:4 Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.

Слово «дружба»-озн. «привязаність,любов».
Апостол Іван застерігає : 1Iван.2:15 Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.

Слово «любити»-слово включає в себе слідуючі поняття: піклуватися, бажати добра, відчувати привязаність, знаходити задоволення,цінувати.
Є три шляхи якими скористався диявол намагаючись спокусити вінець творіння Божого - людину. Ці три шляхи ведуть до загибелі іноді навіть служителів Божих, які не мають достатньо знань та рішучості виявити їх в корені. Більша частина гріхів (якщо не всі) починається саме тут, на одній з цих трьох широких доріг, а потім відгалужується на вузеньку стежку того чи іншого гріха. У книзі Буття 3:6 написано: «і побачила жінка, що (1) дерево добре для їжі, і що (2) воно приємно для очей і (3) пожадане, щоб набути знання;».

Ось вони три каверзні і згубні якості світу цього. 1-Івана2 :15-16. «Не любіть світу, ані того, що в світі: хто любить світ, у тім немає любови Отцівської. Бо все, що в світі: (1) пожадливість тілесна, (2) пожадливість очам, і (3) гордість життєва, це не від Отця, а від світу цього ». Аналогія цілком очевидна. Давайте тепер порівняємо Буття 3:6 та 1-Івана 2:16. Ось що виходить:
-пожадливість тілесна-добре для їжі,
-пожадливість очам - приємне для очей,
-гордість житейська - дерево пожадане, щоб набути знання.

Отже, ми бачимо що сатана аналогічно підходить до всіх людей, так-само як до Адама з Євою. Але, є ще один випадок - спокуса Ісуса в пустелі! Ця історія описана в Євангелії від Матвія в 4 розділі. Перше, на чому спекулював диявол було природне бажання їсти. Вірш 3: «і приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами». Друге, це викликати гордість у Спасителя, подивитися на його реакцію. Вірші 5 і 6: «Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на крилі храму і каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бо написано: Своїм Анголам накаже про Тебе, і на руках понесуть Тебе, щоб не вдарив об камінь Своєї ноги ».
І останнє, третє спокуса направлена на бажання володіти, на жадібність. Вірші 8 і 9: "Знов диявол бере Його на досить високу гору, і показиваеь Йому всі царства світу і славу їхню, і каже Йому: Це все Тобі дам, якщо впадеш, поклонішся мені». Як видно, тут можна провести ту ж саму паралель з 1-Іоанна 2:16. Ось що виходить:
-пожадливість тілесна - камені зробити хлібами;
-пожадливість очам, - всі царства світу і їх слава,
-гордість житейська - кинутися вниз.
Результат цієї спокуси нам відомий. Ісус вийшов з нього переможцем безгрішним, яким залишається і по нині. Хоча диявол намагався спокусити Його все тими ж старими методами, якими він користується і по нині.
Пожадливість-це бажання, потяг, пристрасть,спрага, примха, хіть,жага

Апоастол Яків розкриває нам духовну таємницю,послідовного розвитку гріха.
Як.1:14 Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

Ці слова підтверджують випадок в Едемському саду.Коли Єва сама спокусилася,через власну пожадливість.Що там сталося? Як Єва могла спокуситися тим,що бачила постійно?
Вона не раз ходила біля дерева пізнання,але не спокушалася.Дослідимо цей випадок.
Виділимо деякі важливі факти.
1)Те, що дерево було під заповіддю.Бут.2:16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!
2)Сатана знав цю заповідь. Бут.3:1Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?
Апостол Павло говорить: Рим.7:8 Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

Сатана відреагував на заповідь,і використав її,щоб звести людину.Що він зробив?
Сатана привернув увагу,до того що було Богом заборонено.Він зробив все, щоб жінка затримала свій погляд на обєкті спокуси,бо він знав,що для того щоб розбудити в людині пожадливість потрібно,щоб людина зосередила свою увагу на спокусі.
Написано: Бут.3:6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і
пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.

Хіба вона до цього часу не бачила? Бачила,але тепер зовсім по-іншому.Вона дивилася на дерево з пожадливістю,з пристрастю,в неї виникло сильне бажання зірвати яблуко.Коли це вже було допущено,то в такому стані боротися з пожадливістю,вже не можливо.Це те про що говорить ап.Яків: Як.1:14 Пожадливість потому, зачавши

Слово «зачавши»-озн. «схопити,зачати, завагітніти)
Це стан вагітності.Людина вагітніє гріхом,який вона змушена буде породити.
Як.1:15 Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

Як перемогти спокуси?

Методи диявола такі ж самі і тепер.Формула гріха-одна,вона діє і сьогодні.Те що відкриває нам Дух Святий про гріх,ми повинні розуміти,та діяти.В своєму житті,для нас існують певні заборони,та обмеження.І це не є поганим.Ці обмеження бережуть нас та охороняють.Ми читаємо Біблію,і вона нам відкриває що є гріх,та що таке неправедність. Вона вказує нам на ті межі,в яких ми повинні жити та діяти.І диявол знаючи ці обмеження, буде використовувати їх для того, щоб спокусити нас,вийти за ці межі. Яким чином нам не повторити те, що зробила Єва в Едемі.
Ключ до перемоги - не вступати в контакт з дияволом.
Як це зробити? Прикладом нам виступає Ісус.
Коли Ісус був поведений Духом в пустелю,до нього приступив сатана,з тією самою метою,що і в Едемі-спокусити,звести.Ісус на відміну від Єви,не став вступати з дияволом в дискусію.Але ми бачимо,що відразу,лиш підійшла спокуса,Ісус використав Слово Боже,яке поразило диявола.Коли ми відчуваємо,що щось починає сильно привертати нашу увагу,і ми знаємо що над цим немає Божого благословіння,ми повинні відразу спротивитись дияволу,використавши Слово Боже.
1Петр.5:8 Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого.Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі.

Як.4:7 Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.


-Третя причина ворогування з Богом-це невірство.
Невірство вибраних Богом людей,привело до їх загибелі.Про це ми читаємо в Старому Заповіті.
Євр.3:14-19 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,аж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань! 16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм? 17 На кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли? 18 Проти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних? 19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

Рим.11:20 Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся,
але бійся.


Ми не маємо права зневірюватися.
1Кор.10:11 Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.

Що таке невірство,через яке загинуло багато вибраних Богом людей.
2Сол.2:3 Хай ніхто жадним способом вас не зведе! Бо той день не настане, аж перше прийде відступлення, і виявиться беззаконник, призначений на погибіль,

Писання вчить нас, що перед пришестям Господа Ісуса, прийде відступлення.
Ми приступаємо до Бога, через віру. Так само, і відступлення-виражається через невірство. Євр.3:12 Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!
Юд.1:5 А я хочу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Господь визволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.

Євреї бачили все що Бог робив перед їхніми очами,але вони зневірились.
Їхнє невірство полягало в їх недовірі Богу. Бог сорок років вчив їх довіряти Йому, але вони так і не засвоїли цей урок. І це стало трагедією для них.
Ми можемо говорити що ми віримо Богові, але в своєму повсякденному житті ми можемо недовіряти Йому. Існує два прояви віри: це вірність, і довіра. Тобто, віра це не тільки слова, це прояв вірності та довіри Богу. В свою чергу, довіра, виражається в надії та покладанні на Бога.
Ми повністю підкоряємо всі сфери нашого життя Богові. Ми повинні довіритися Йому повністю. Ми повинні навчитися спокійно спати на човні, в той час коли бушує море. Ми настільки повинні смирити себе, щоб стати дійсно тією глиною в руках гончаря. Щоб Він робив з нас те, що бажає.

Розглянувши ці місця Писання,ми можемо зробити деякі висновки,що існують важливі вчинки з нашого боку,які можуть привести до ворожнечі з Богом.Коли ми нехтуємо цим великим спасінням,коли ми не сприймаємо серйозно те,що зробив Ісус на хресті,коли привязані думками своїми до земних речей,і в нас більше планів земних,як духовних,в нас більше стремлінь до земних речей,як до духовних-ми повинні негайно переглянути своє життя,і покаявшись,почати наводити порядок в своїх думках та діях.