Пильнуйте,як ви слухаєте!

Лук.8.18 Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що, здається йому, ніби має.

Наше відношення, наш підхід до Слова Божого відіграє важливу роль в процесі нашого духовного зросту. Так як, Слово Боже, являється «духовною їжею», яка потрібна для того ж самого «духовного зросту». Бог цінує та благословляє тих, хто поважає Його Слово.
Iс.66:2 Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І
при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом.

Ми бачимо, що Божу увагу до нас, можна привернути, певною нашої поведінкою, а саме: це смирення, сокрушення та трепет перед Словом Божим.
Євр.4:12 Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.

Це місце Писання, показує нам ,що Слово Боже є «живим та діяльним», (діючим). Але воно буде діяти в нас рівно настільки, наскільки ми будемо сприймати Його. Але варто сказати, що Бог вимагає від нас повного сприйняття Його Слова.
Тобто, Слово Боже може принести нам певну користь, а може і не принести.
Писання говорить нам, що наше відношення до Слова Божого, має безпосередній вплив на наше спасіння. Євр.4:1 Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився. Бо Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.

Причина, по якій Слово не принесло ніякої користі, це те, що люди не сприймали серйозно Слово яке вони чули. Вони не вірили Слову. Щось подібне може відбуватися і в наш час. Бог через проповідників може говорити до свого народу, але народ може не сприймати слова, через не сприйняття проповідника. Так як було з самим Ісусом : Матв.13:54 І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні? Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда? 56 І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте? 57 І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм! 58 І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхнє невірство.


Коли ми досліджуємо, звідки приходить віра, нам стає зрозумілим чому саме, слово почуте, … не злучилося з вірою слухачів.

В посланні до Римлян, ми бачимо звідки береться віра:
Рим.10:14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що
про Нього не чули? А як почують без проповідника? 17 Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове

Тобто, віра приходить через слухання Слова Божого. Ми знаємо, що Слово Боже живе та діяльне, і Його життя та діяльність в нашому житті залежить від нашої віри.
Влив віри повинен охоплювати абсолютно всі сфери нашого життя.
Ми живемо вірою.
Рим.1:17 Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.
-ми виправдовуємось вірою
Рим.5:1 Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,

-ми просимо(молимося) з вірою
Матв.21:22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

- через віру ми маємо доступ до Бога.
Рим.5:2 через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті,
що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої.

- віра, це те, чим ми повинні збагачуватися.
2Кор.8:7 А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і
вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.

-вірою ми спасаємося.
2Тим.3:15 І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса.

-вірою ми успадковуємо обітниці Божі.
Євр.6:12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю.

Наше життя в Ісусі Христі - повинно бути життям віри.
Але деколи ми можемо плутати віру з нашими переживаннями. Тобто, коли я маю якісь внутрішні переживання, то це означає що в мене є віра. Це не так!
Наші емоції та переживання залежать в більшій мірі, від якогось зовнішнього впливу, який має безпосереднє відношення до нас самих. Це різного роду обставини, які часто трапляються в нашому житті, і переважно саме вони визначають якими будуть наші емоції. Коли навколо нас все добре, відповідно і емоції будуть позитивними. І навпаки.
Але наша віра не пов’язана з нашими емоціями та якимись переживаннями.
Коли ми читаємо послання до Євреїв 11 розділ, ми бачимо людей які діяли по вірі, бувши в важких обставинах. Відповідно, і емоції в них були не позитивними. Але саме вони названі героями віри, і виправдані Богом.
Тож емоції та переживання, не вказують нам на те, чи в нас є віра, чи її не має. І обставини які складаються навколо нас, - не являються джерелом нашої віри. Обставини, покликані для того, щоб перевірити ту віру яка в нас є.
А сама віра - приходить від слухання. Тому вміння слухати-це є дуже важливою рисою нашого християнського характеру. Те, як ми слухаємо слово Христове, має дуже великий вплив на все наше життя.
Писання нас вчить:
Екл.4:17 Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!
Як.1:19 Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

Розглянемо притчу про сіяча, яка показує нам декілька типів людей які чують, чи слухають Слово Боже. Також в цій притчі відкривається нам ще одна важлива річ, а саме, це вплив Слова Божого на наше християнське життя.
Лук.8. 11-15 Ось що означає ця притча: Зерно це Боже Слово. А котрі край дороги, це ті, хто слухає, але потім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.А що на кам'янистому грунті, це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають.А що впало між терен, це ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, і плоду вони не дають.А те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості.

Ісус, показує нам чотири категорії людей, які чують (або слухають) Слово Боже, та їх відношення до Його Слова.
1) Перша категорія людей, це люди які ще не увірували в Христа, і не прийняли Його в своє серце. Вони слухають Слово Боже, але приходить диявол і забирає слово з їхнього серця.
Звернемо увагу на слова: «приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця» Ми бачимо що диявол має доступ до серця (розуму) людей, які ще не прийняли Ісуса в своє серце. До серця істинного християнина, він доступу не має, хіба що він сам йому дасть доступ. Еф.4:27 і місця дияволові не давайте!
Диявол забирає слово, по причині того, щоб не ввірували й не спаслися вони.
Ця категорія має відношення, до увірування та спасіння. (це говорить про вплив слова Божого)

2) Інші три категорії, це люди, які вже увірували в Христа, але по різному сприймають Слово Боже.
-друга, що на кам'янистому грунті, це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають.

Варто виділити слово «приймає»,що означає: погоджуватися.
Та слова, «тільки почує», це говорить не про постійне слухання, але про почуте слово якоїсь проповіді, чи чиєсь відкриття.
Це люди, які як тільки почують слово, приймають його з радістю, погоджуються з ним. Але ми бачимо, що незабаром, ця ейфорія проходить. Лише приходить якесь випробування відразу людина відпадає.
Слово «відпадає»- озн.: віддалятися, відходити, відступати, ухилятися.
Причина цих розчарувань, в відсутності кореня. та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають

Про який корінь йде мова? Про корінь, який пустило в серці зерно Слова Божого.
Коли людина слухає Слово Боже, вона чує слово, яке Бог відкрив проповіднику. І це помазане слово, має відповідний вплив на людей. І в той момент, той хто слухає, він погоджується зі сказаним словом, та вирішує його практикувати в своєму житті. Але в час випробування, він залишає це практикування почутого раніше. В чому причина? Причина в тому, що це не її особисте відкриття. Тільки слово відкрите Господом, може мати корінь в нашому серці.
Ця категорія має відношення, до твердості та постійності в вірі, та стійкості в випробуваннях. (це говорить про вплив слова Божого)


3) Третя категорія, це те що впало між терен, це, ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, і плоду вони не дають.

Це ті, які постійно,(переважно) слухають Слово Боже, але плоду вони в своєму житті, не приносять ніякого. Зерно, яким являється Слово Боже повинно приносити плід. З нього повинно щось проростати. Іншими словами, слово повинне впливати на нас Але ми бачимо, що незважаючи на те, що це зерно сіялося, плоду все рівно не було. В чому причина їхньої не плодоносності ?
Ми бачимо, що слово було придушене декількома речами.
Російський текс вживає слово: «подавляються», що означає - душити, заглушати, подавлювати; тіснити, затискати.
Що може заглушити Слово Боже в нас? Це:
- клопоти - турботи, переживання, тривоги.
- багатство – розкошування.
- життєві насолоди – задоволення, достаток, образ життя, їжа.

Це все може заглушити слово Боже в нас, і ми залишимося безплідними.
Це можуть бути люди, які давно ходять в церкву, слухають проповіді, але змін в їхньому життя ніяких не відбувається. Вони залишаються такими, якими були раніше: своїм характером, своїми звичками, своїм образом життя та мислення.

4)Четверта категорія, це «добра земля», а саме, це, оті, хто як слово почувши, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості,

Слово «почувши»- озн. вислухати, прислухатися, (внимать), розуміти, послухатися.
Це слово є однаковим за значенням в усіх чотирьох випадках.
Але різниця в тому, що ці люди бережуть в щирому і доброму серці. Важливим тут є слово «серце»,яке згадується тільки в цьому випадку.
Тут слово «серце», озн.: джерело всього в людині: думок, волі, бажань, почуттів та пристрастей. А також озн.: серцевина, центр.
Ці люди, коли чують слово Боже, вони приймають це слово і роблять так, щоб воно заполонило думки, волю, бажання почуття. Вони прикладають зусилля, щоб почуте слово, стало центром їхнього життя. Щоб воно заволоділо їхнім життям. Саме, слово «берегти», озн. тримати, утримувати, оволодівати, бути залежним(одержимим).
І саме позиція слухача, робить його плодоносним.

На що впливає Слово Боже згідно цієї притчі?
Як ми бачимо, що Слово Боже може мати безпосередній вплив, на:
- ввірування та спасіння
- твердість та постійність в вірі
- стійкість в випробуваннях
- плодоносність

І цей вплив буде тоді, коли ми дійсно станемо «доброю землею».

В закінченні цієї притчі, ми бачимо слова: Лук.8.18 Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що, здається йому, ніби має

Тобто, наше вміння слухати, визначає вплив Божого Слова на наше життя. Вплив Божого слова, повинен охоплювати всі сфери нашого життя, від нього залежить наше благословення. Вплив Божого слова повинен бути абсолютним. Якщо на нас не буде впливати Слово Боже, то на нас буде впливати світ. І відповідно, ми будемо формуватися під дією того, хто на нас впливає. Ми самі дозволяємо комусь, чи чомусь, впливати на нас.
І по-скільки те, як ми слухаємо слово, визначає Його вплив на нас, то виникає запитання, як навчитися слухати? Як вміти слухати? Як здобути це мистецтво слухати?

Притчі 2:1-6 "Сину мій, якщо ти приймеш слова мої і збережеш при собі заповіді мої, так що вухо твоє, зробиш уважним до мудрості і нахилиш серце твоє до роздумів, якщо будеш прикликати знання і кликати до розуму; якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш відшукувати його як скарб, тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання. Бо Господь дає мудрість, з Його уст - знання й розум! Він зберігає для праведних спасіння, Він - щит для тих, хто ходить непорочно, Він охороняє шляхи правди і оберігає стежку святих Своїх. Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра ".

Писання відкриває нам що таке вміти слухати, і результат цього.
Біблія закликає нас не просто до слухання Слова Божого, але й до послуху Слову Божому.
Як. 1:21-25 " Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!


Біблійна формула мистецтва слухання така:
Слухати (чути те, що тобі говорять) – почути (зрозуміти зміст сказаного) – послухатися (застосувати почути до себе)

Кінцева мета слухання Слова, це застосування Його до себе самого. Коли цього не має, тоді слово падає або на камянистий грунт, або в терен, або край дороги. Результат такого сприйняття слова нам відомий.

Біблія вчить, що невміння слухати слова Божого приводить до загибелі.
Евр. 2:1 "Посему мы должны быть особенно внимательны к слышанному, чтобы не отпасть"( Через це подобає нам більше вважати на почуте, щоб ми не відпали коли).

Писання показує нам п’ять типів слухачів:
А. Слухач, який не слухає:
Слухач, який відказується слухати і не слухає, порівнюється з бунтарем.
Єзекіль. 3:27 "А коли Я буду говорити з тобою, тоді відкрию уста твої, і ти будеш говорити їм: `так говорить Господь Бог!' хто хоче слухати, слухайте; а хто не хоче слухати, не слухай: бо вони бунтівний дім".
Іс. 30:9-11 "бо це народ бунтівний, діти брехливі, діти, які не хочуть слухати закону Господнього, які тим які передбачають говорять: 'перестаньте передбачати', і пророкам: 'не пророкуйте нам правду, говоріть нам лестощі, передбачайте приємне; зійдіть з дороги, відхіліться від шляху; заберіть від очей наших Святого Ізраїлевого'".

Б. Слухач, який слухає, але не розуміє:
Лук. 9:43-45 "І всі дивувалися величі Божій. Коли ж всі дивувались всьому, що творив Ісус, Він сказав учням Своїм: вкладіть ви собі в вуха слова ці: Син Людський буде виданий в руки людські. Але вони не зрозуміли слова цього, і воно було закрито від них, так що вони не досягнули його, а спитати Його про це слово боялися".
Слово було закрито від них не по-причині того, що Бог закрив їм, а через те, що вони не хотіли це слово приймати. Ісус говорив про свою смерть, як смерть Сина Людського. На той час учням було добре з Ним, якраз прийшли часи слави та відомості, і вони не бажали допускати думку, що колись це закінчиться. Тому, це слово було закритим від них. Подібне щось, може відбуватися і з нами. Коли ми чуємо від когось слово, яке є не приємним нашому слухові, ми можемо не сприймати Його, і говорити що Бог нам це не відкрив, і воно не приносить користі нам.
Дії. 7:51 "Твердошиї! люди з необрізаними серцем і вухами!"
Єр. 6:10 "До кого мені говорити і кому звіщати, щоб слухали? Ось, вухо в них необрізане, і вони не можуть слухати".
Мат. 13:15 "…бо затовстіло серце людей цих".

В. Слухач, який забуває.
Цей слухач - це той, який слухає, але не виконує.
Як. 1:25 " А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!

Г. Слухач, який слухає та розуміє.
Дії 16:14 "І одна жінка з міста Фіатир, іменем Лідія, яка торгувала багряницею, яка шанувала Бога, слухала; і Господь відкрив серце її розуміти те, що говорив Павло".
Добре слухати та розуміти, але це не вказує на людину яка вміє слухати.
Людина яка вміє слухати, це людина яка слухає та виконує те що чує.

Д. Слухач, який слухає і виконує.

Матв 7:21-27 "Не всякий,який говорить Мені: Господи! Господи!, ввійде в Царство Небесне, але той хто виконує волю Отця Мого Небесного. Багато хто скажуть Мені в той день: Господи! Господи! Чи не від Твого імені ми пророкували? і чи не Твоїм іменем демонів виганяли? І чи не Твоїм іменем багато чудес творили? І тоді обьявлю їм: Я ніколи не знав вас; відійдіть від Мене, ті хто робить беззаконня. Тому всякого, хто слухає слова Мої ці, і виконує їх, уподібню чоловікові благорозумному, який побудував дім свій на камені; і пішов дощ, і розлились ріки, і подули вітри, і кинулись на дім той, і він не впав, тому що оснований був на камені. А всякий, хто слухає ці слова Мої і не виконує їх, уподібниться чоловікові безрозсудному, який побудував дім свій на піску; і пішов дощ, і розлились ріки, і подули вітри, і налягли на дім той; і він впав, і було падіння його велике ".

Той хто слухає і виконує, він стоїть на твердій основі. Йому не страшні ніякі життєві бурі та негаразди. Його діла в Господі, встоять під будь яким тиском. Тому що те, що він робить, він робить по волі Божій. Бо він слухає Господа, та виконує все, що Він йому каже.

Тому ми повинні навчитися слухати. Вміння слухати полягає в виконанні того, що ми чуємо від Господа.